Монтаж каналізації — це процес установки систем трубопроводів і обладнання для відведення стічних рідин з будівлі до місця їх утилізації або очищення. Це — проєктування, підбір матеріалів, встановлення та перевірка каналізаційної системи. Правильно встановлена каналізаційна система забезпечує безперебійний відтік стокових вод. Розповідаємо про те, як виконується монтаж каналізаційних мереж.

Деякі необхідні норми при монтажі каналізації

Система каналізації в будинку включає внутрішній і зовнішній трубопровід.

Щоб змонтувати випуск каналізації або зливової каналізації, потрібно ознайомитися з правилами монтажу каналізації, передбаченими спеціалізованими документами.

Випуск каналізації повинен бути розташований на глибині нижче показника промерзання ґрунту. Інформацію про неї можна знайти в описі кліматичних умов регіону проживання. Якщо це неможливо, випуск утеплюють будь-яким, призначеним для цього матеріалом.

Для самопливу потрібно дотримуватися природного ухилу. На кожен погонний метр труби достатньо 2 см.

Випуск каналізації, перш за все, повинен з'єднуватися з оглядовим колодязем, розташованим на відстані не менше трьох метрів від будинку.

Якщо в будівлі є кілька випусків, то мінімальна відстань між ними 40 см. Не рекомендується робити їх велику кількість. Краще сконструювати внутрішню частину каналізації таким чином, щоб всі сантехнічні прилади з'єднувалися в один стояк (в крайньому разі, для великих будинків у два).

Оглядовий колодязь розташовують не менше 3 м від будинку.

Д отримання всіх норм і вимог є обов'язковою частиною монтажу каналізаційних систем як в заміських будинках, так і в будинках, розташованих в межах міста.

Основні правила монтажу каналізації внутрішньої:

1. Всі водоприймачі повинні знаходитися вище місця приєднання трубопроводу до стояка. Це потрібно для того, щоб здійснити монтаж каналізаційних труб з ухилом.

2. Внутрішній трубопровід можна зробити відкритим, прикріпивши хомутами до стіни, або закритим, захованим у стіну і підлогу. У другому випадку краще обладнати оглядові отвори в місцях повороту труб і їх приєднання до стояка.

3. Кожен каналізаційний стояк повинен закінчуватися вентиляційною трубою на даху. Внутрішню каналізацію можна залишити без вентиляції тільки в одноповерховому будинку. Вентиляційний трубопровід має на кінці дефлектор, який регулює тиск в системі й забезпечує її вентиляцію. Якщо в будівлі кілька стояків і обладнати кожен з них вентиляцією неможливо, то їх приєднують до загальної труби. Можна також забезпечити вентиляцією найвіддаленіший каналізаційний стояк, а решту закрити аераційними клапанами.

4. Виведення внутрішнього трубопроводу з фундаменту здійснюється на глибині пів метра. Це місце утеплити.

Монтаж внутрішньої зливної каналізаційної системи

Елементи внутрішнього каналізаційного трубопроводу:

• сантехнічні та побутові прилади-водоприймачі, які потрібно приєднати до каналізаційної системи;

• внутрішній трубопровід (лінії відведення стоків від сантехнічних приладів до стояка);

• стояки каналізації (труби більшого діаметра, що приймають стоки з внутрішнього трубопроводу);

• каналізаційний випуск назовні;

• вентиляційна труба.

У внутрішньої каналізації давно раціональний вигляд: до вертикально розташованого каналізаційного стояка приєднують горизонтальну трубу. Каналізаційні стояки розраховані на збільшені об'єми стоків, тому мають великі діаметри.

Вода рухається від унітаза, душу, раковини до стояка самопливом, чи примусово — працює насос.

Внутрішню розводку з'єднують із зовнішніми магістралями, які складаються з трубопроводів ще більших діаметрів. Труба веде до септика — інших накопичувально-очисних споруд.

Монтаж каналізаційного стояка та підключення до нього мережі виконується за певними правилами. Наприклад, знаходження всіх мокрих зон зазвичай в суміжних приміщеннях: ванна чи туалет через стінку від кухні. Часто робиться поєднання приміщень, як приклад — душову об'єднують з туалетом.

Близьке розташування приміщень з активним використанням водопровідної води практичне, забезпечує зручне обслуговування та економить матеріали. Так дотримується мінімальна довжина труби до каналізаційного стояка, і рух стоків назовні відбувається самопливом. Додатковий примус не потрібен. Стояк, своєю чергою, розташовується біля виходу магістралі каналізації та водопостачання з будівлі.

Найближче до нього з сантехнічного обладнання — унітаз. Якщо ванна або кухня будуть між туалетом і стояком — під час кожного змивання рідина висмоктуватиметься з сифонів.

Нахил — обовʼязкова умова для самоплинної мережі. Його кут залежить від діаметра трубопроводу. Рекомендовано: для труб Ø 50-80 мм – 25-35 мм/метр магістралі.

Якщо труба > 80 мм, то нахил робиться 20 мм/м. Подібні ситуації — для приватного сектора рідкість, такий Ø характерний для труб назовні.

Будинкова розводка каналізації повинна охоплювати сантехнічний комплект: унітази, кухонні раковини, душ (ванна). Може бути і додаткова раковина. Також унітаз, джакузі, посудомийні машини, жиро уловлювачі, подрібнювачі тощо.

Якщо здійснюється монтаж каналізації не без поворотів не обійтися — хоча бажано скорочувати кількість. Будь-який поворот чи перепад є хронічною зоною ризику — провокується створення каналізаційних засмічень. 

Якщо не вдалося обійтися без різких поворотів, повинен вільно забезпечуватися доступ до них: залишаються відкритими, чи замаскувати, облаштувати люк ревізії.

За правилами, повертаються на 90° послідовно парою фасонних деталей, що забезпечує у 45° кут. При наявності місця — три поворотні деталі (коліна) по 30°.

Де розміщувати приміщення з мокрими зонами й очисні споруди, чи магістраль до центрального трубопроводу, слід заздалегідь запланувати. Ідеально — вони знаходяться по сусідству, за стіною буквально.

Чим ближче знаходяться компоненти каналізації один до одного, тим буде менше проблематичних ситуацій з її функціонуванням.

Для уникнення не бажаних помилок при монтажі каналізації рекомендуємо вивчити документи з водопостачання та водовідведення.

Монтаж зовнішніх каналізаційних мереж здійснюють з міцніших труб більших діаметрів, ніж труби, що йдуть по дому.

Монтаж зовнішньої каналізації

Основні роботи:

Риття траншей для прокладки труб і котловану для встановлення очисної споруди або накопичувальної місткості. Траншеї потрібно робити з ухилом для забезпечення само плинності стоків. Дно добре трамбують. Потім насипають піщану подушку для захисту трубопроводу від руху ґрунту.

Розміри та розташування котловану залежать від особливостей ділянки. Так, при розташуванні ґрунтових вод вище трьох метрів дно і стінки котловану необхідно бетонувати.

Рекомендований діаметр труб — 100-110 міліметрів.

Вибір матеріалів для монтажу каналізації

Плануючи прокладання нових комунікацій для відведення стоків, необхідно приділити особливу увагу вибору якісного матеріалу, пристосувань і комплектувальних деталей. Рекомендується купувати товар у перевіреного постачальника, який має сертифікат на свою продукцію

Краще купувати вироби, випущені одним виробником. Це дозволить уникнути труднощів при підгонці та з'єднанні деталей.

Основою для проведення розрахунків є схема, на якій відображаються такі дані:

• стояк;

• ревізійний люк;

• трійник;

• горизонтальні прогони;

• кути;

• гідрозамикачі (сифони);

• перехідник;

• відведення;

• пристрої споживання води.

Матеріал бажано купувати на 10-15 % більше від розрахункового. У будь-якій роботі можливий брак і помилки. Крім пластмасових виробів, необхідно купити силіконове мастило. Воно найкраще підходить для герметичного з'єднання фрагментів магістралі.

Фітинги для монтажу труб каналізації

З'єднувальні елементи фасонного типу широко використовуються для проведення зовнішньої каналізації. Оскільки різні деталі призначені для проведення робіт всередині та зовні будівлі, для їх зовнішньої відмінності при монтажі каналізаційної мережі ззовні, рекомендується використовувати елементи, пофарбовані в помаранчевий колір.

Щоб забезпечити герметичність при з'єднанні типу в розтруб важлива наявність на з'єднувальних елементах спеціальних фасок, ущільнювальних конструкцій для забезпечення герметичності з'єднання і фітингів. З'єднання в розтруб не вимагає використання спеціальної технології та інструментів, тому застосовується найчастіше

Для забезпечення входу труби в ділянку з передбаченою фаскою практикується використання мастильних матеріалів на основі силікону.

До переваг використання фітингів різних типів відноситься висока швидкість виконання монтажних робіт.

Труби та фітинги для внутрішньої та зовнішньої каналізації: експлуатаційні вимоги

Від відповідності параметрів підібраних пластикових виробів умовам експлуатації безпосередньо залежить ефективність функціонування каналізації. Елементи внутрішньої системи, що збирає стоки від підключених точок і виводить за межі будови, повинні мати такі властивості:

• інертність до впливу агресивного робочого середовища;

• механічну міцність стосовно тиску ззовні й внутрішнього;

• гладкість внутрішньої поверхні (невелика шорсткість), що сприяє швидкому і безперешкодному переміщенню стоків;

• повна сумісність з елементами зовнішньої системи за конкретним матеріалом пластику і діаметром.

Елементи зовнішньої системи каналізації, яка переміщує стоки від будівель до місць очищення та зберігання і розташована поза будівлями, повинні мати:

• стійкість до впливу корозії;

• достатню механічну міцність щодо впливу ґрунту, щоб під його тиском, що посилюється при обсипанні або зміщенні, не відбулося порушення герметичності конструкції й початкових геометричних розмірів.

Звертайтеся, щоб виконати монтаж каналізації у Львові. 0935299638 Сантехнік виконує різноманітні сантехнічні роботи Львів та область. Винники, Лисиничі, Дубляни, Брюховичі, Куликів. Послуги сантехніка щоденно. Якісне прочищення каналізації. Усі сучасні методи очищення каналізацій. 

Як усунути повітряну пробку у каналізації. Як користуватися Кротом для прочистки труб. Чим чистити каналізацію.